Шрі Матаджі на 4-ій конференції ООН з питань жінок | We Meditate

Шрі Матаджі на 4-ій конференції ООН з питань жінок

Уривок із виступу Шрі Матаджі на міжрегіональному круглому столі в Пекіні у вересні 1995 року

Shri Mataji addressing the 4th UN Conference on Women, Beijing, 1995 
Шрі Матаджі виголошує промову на 4-ій Конференції ООН з питань жінок в Пекіні, 1995 рік 

Брати та сестри з усього світу! Для Мене велика честь говорити про глобальні проблеми жінок перед такою вельмишановною аудиторією. Я хотіла б висловити свою глибоку вдячність уряду та народу Китаю. Уже двічі я мала честь відвідати цю країну і з великою прихильністю ставлюся до мудрості і культури цієї великої нації.

Я дуже рада, що зараз, у цей особливий для історії людства час, ми занепокоєні вирішенням проблем жінок. Упродовж багатьох століть жінки страждали, оскільки ми не усвідомлювали, яке їхнє значення й роль у суспільстві. Саме суспільство, яке є Її творінням, намагається контролювати або пригнічувати жіноче начало.

Можна сказати, що на Сході в результаті впливу фундаменталізму жінки перебували під великим тиском, і їхня мораль стала базуватися швидше на страху, ніж на свободі. На Заході жінки боролися за свою свободу, але досягли лише оманливої свободи. У жінок на Заході з’явилася свобода відмовитися від усіх соціальних і моральних цінностей. Таким чином, на Сході жінки в основному боязкі, пригнічені й не можуть себе проявити, у той час як на Заході більшість жінок перетворюється на секс-символ. Вони прагнуть виставити напоказ своє тіло й ганяються за дешевою популярністю. Багатьом із них довелося зайняти таке положення, оскільки інакше вони не вижили б у хаотичному світі Заходу.

«Істина полягає в тому, що жінка є потенційною силою будь-якої цивілізації або країни. Очевидно, що жінки є творцями і хранительками всього людства».

Те, що для жінки є образою і приниженням, на Заході сприймається як досягнення. За своє життя я добре пізнала обидва світи і впевнена, що поки ви не створите нову культуру, яка підійме жінку і Сходу, і Заходу у своїй самооцінці й дасть їй можливість виразити себе так, щоби вона змогла встановити високий моральний рівень суспільства, ні жінка Сходу, ні жінка Заходу не розкриє повністю особливість своєї жіночої природи.

Ця особливість полягає в тому, що коли жінка шанована за свої жіночі якості й повністю усвідомлює свій потенціал, а також має змогу розширити свої можливості за допомогою освіти, тоді вона буде в безпеці сама і зможе забезпечити безпеку всьому суспільству.

[…] Захід сповнений проблем. Незважаючи на те, що тут є матеріальне благополуччя, немає спокою ані всередині, ані зовні. Істина полягає в тому, що жінка є потенційною силою будь-якої цивілізації або країни. Саме жінки є творцями і хранительками всього людства. Ця роль призначена їм Богом Всемогутнім. Саме по собі насіння не може прорости. Матінка Земля дає нам квіти, фрукти та інші дари. Подібно до неї, жінка дає життя дитині, виховує її і створює громадянина майбутнього. Отже, статус жінки можна порівняти зі статусом Матері-Землі, що є фундаментом усього людства.

На жаль, чоловіки завжди використовували свою силу, щоб домінувати над жінками. Вони не визнавали, що жінки є рівними партнерами в різних справах, хоч і не однаковими. Суспільство, яке визнає цю фундаментальну істину, але не створює умови для виконання жінками своєї ролі, не можна назвати цивілізованим.

«Як на Сході, так і на Заході жінки не можуть проявити свої якості повною мірою».

У моїй країні є приказка на санскриті, яка перекладається так: «Там, де поважають і шанують жінку, перебуває Бог». Тому так важливо зараз усвідомити цінність цієї великої сили, дарованої нам Творцем. А що ж ми маємо в дійсності? Як на Сході, так і на Заході жінки не можуть проявити свої якості повною мірою.

Я не вважаю, що виключною роллю жінки в суспільстві має бути роль матері, продовжувачки роду, виховательки або роль дружини, сестри. Жінки мають повне право брати участь на рівних у будь-яких сферах життя: громадській, культурній, освітній, політичній, економічній, адміністративній. І для того, щоби підготувати себе до виконання цих ролей, вони повинні мати право на освіту в усіх галузях знань. Але якщо вони є матерями, вони несуть відповідальність як перед своїми дітьми, так і перед суспільством. Чоловіки відповідають за політику й економіку країни, а жінки — за суспільство. Жінки можуть підтримувати чоловіків і грати провідну роль, займаючи будь-яку посаду. Але дуже важливо, щоби вони не забували, що є жінками і, що вони повинні проявляти глибоку материнську турботу й любов. Рівновагу в суспільстві буде порушено, якщо жінки стануть подібними до чоловіків і агресивними.

«Нам потрібні збалансовані жінки, щоб у нашому суспільстві люди жили в мирі один з одним і самі з собою».

Водночас, згадуючи про права жінки, ми повинні підкреслити їхні обов’язки перед суспільством. Західні жінки або ті, хто отримав освіту на Заході, доходять до крайнощів, займаючись політикою, економікою, адміністративним управлінням. Щоб успішно конкурувати з чоловіками, їм доводиться бути дуже егоцентричними, впертими й амбітними. І тоді вони вже не мають тих заспокійливих, приємних якостей, які підтримують у світі гармонію. Навпаки, вони стають домінуючими особистостями, які скрізь шукають задоволень. Вони починають більше дбати про свою зовнішність, ніж про те, щоб мати приємну, солодку та достойну особистість. Свідомо чи ні, вони піддаються спокусам швидше, ніж чоловіки. Усе це веде до безладдя в суспільстві, до того, що діти виростають безпритульними, злодіями й навіть убивцями, про що кожен день пишуть у газетах.

Необхідно підтримувати баланс між двома крайнощами. Жінки повинні бути рівні в правах із чоловіками, але не повинні бути подібними до них. Жінки мають володіти тонким розумінням чоловічої природи і вмінням привести їх у рівновагу. Нам потрібні збалансовані жінки, щоб у нашому суспільстві люди жили в мирі один з одним і самі з собою.[…]