Клайс Нобель, двоюрідний онук засновника Нобелівської премії Альфреда Нобеля, — ревний прихильник вирішення гуманітарних та екологічних проблем. В 1974 році він підготував «Декларацію нобелівських лауреатів про виживання людства», яку підписали 78 нобелівських лауреатів, виступаючи на підтримку захисту довкілля та гуманітарного керівництва. Після цього в 1985 році він написав «Глобальну Декларацію етики Землі». На основі цієї декларації була заснована неурядова організація «Об’єднана Земля», метою якої стало привернення уваги до екологічних проблем за допомогою престижної нагороди «Премія Землі».
Клайс Нобель із великою шаною ставився до Шрі Матаджі, визнаючи її неоціненний вклад у розвиток людства. В 1996 році в Інституті технологій у Махараштрі, де Шрі Матаджі виступала на Всесвітній зустрічі філософів у Парламенті науки, релігії та філософії, він нагородив її премією миру. 3 липня 1997 року в Лондоні в Королівському Альберт-холі пан Нобель виступив із публічною промовою, віддаючи хвалу життю Шрі Матаджі та її внеску в досягнення миру у світі.
«Шрі Матаджі дасть нам можливість стати господарями власної долі».
Сьогодні пан Нобель продовжує консультувати видатних духовних, політичних та економічних лідерів з усього світу щодо збереження землі та підтримання миру. Як засновник Національного товариства учнів старшої школи, він також працює над тим, щоби через освіту прищеплювати ці ідеали молоді.
Читати виступ Клайса Нобеля повністю
В мене є бачення. В мене є бачення світу, який є кращим, безпечнішим та розумнішим, ніж той, у якому ми живемо зараз. Це світ, у якому люди живуть у мирі та гармонії з собою та з природою. Зараз ці слова звучать як загальні фрази, як сміливе бачення. Чи є в мене більш практичний спосіб реалізації цього бачення в реальності? Так! І я поділюся ним із вами. Поділюсь із вами й задам тон нашій зустрічі, виділивши десять коротких слів, які допоможуть нам зрозуміти, яким чином повинна відбутися ця глобальна світова трансформація. Це такі слова як: правильні думки, правильні слова, правильні вчинки, саме тут і саме зараз.
«...нам потрібен орієнтир, щоби ми могли відрізнити правильне від неправильного, правду від неправди».
Ключовим словом, звичайно, є слово «правильний». В усьому світі часто сваряться через те, що є правильним, бо те, що є правильним для вас, може бути неправильним для мене й навпаки, тут відсутні чіткі грані розуміння. Тому нам потрібен орієнтир, щоби ми могли відрізнити правильне від неправильного, правду від неправди. Сьогодні Шрі Матаджі покаже нам, що є правильним. Сьогодні Шрі Матаджі дасть нам можливість стати господарями власної долі, і сьогодні ми отримаємо досвід Самореалізаціїї, який і скерує нас. Це відбудеться у світлі істини. Ми всі повинні знати абсолютну істину та абсолютний мир.
100 років тому, Альфред Нобель започаткував Нобелівську премію. Ця нагорода є відображенням досконалості. У нас є премії в галузі хімії, фізики, медицини, літератури та миру. І я вважаю, що премія миру є найкращою серед усіх інших. Я також хочу сказати вам, що Альфред Нобель дослухався до думки жінок. Він послухався свого секретаря — пані Берту із Саторі, коли в Парижі 100 років тому вона сказала йому: «Доктор Нобель, ви повинні використати свій величезний статок, щоб цей світ став кращим». Сьогодні ми будемо слухати іншу жінку, ми послухаємо послання Шрі Матаджі.
Однак, мене надзвичайно надихають дві особистості. Спочатку це був мій дядько, а пізніше — Шрі Матаджі. Альфред Нобель багато говорив про мир. Він боявся, що його дивовижна вибухова суміш — динаміт, якою можна розчистити землю для будівництва гаваней та тунелів, може бути використана для військових цілей. Сьогодні він виглядає як маленька петарда, але тоді це була дивовижна руйнівна речовина. Альфред Нобель розглядав мир в основному як відсутність війни, та я запевняю вас, що мир — це значно більше. Я бачу, що мир існує в чотирьох особливих сферах.
«Допоки ми не матимемо миру всередині нас самих, ми ніколи не зможемо досягти миру у світі».
Перша сфера — це мир, що є всередині кожного індивідуума. Як ми ставимося до нашого розуму, наших емоцій та почуттів? Як ми поводимося з нашим тілом? Чи є ми рабами якихось панів, чи самі собі господарі? Допоки ми не матимемо миру всередині нас самих, ми ніколи не зможемо досягти миру у світі. А найбезпечніший та найкращий спосіб встановлення миру у світі — це масові рухи, які об’єднують усі релігійні та філософські течії, усі політичні та наукові організації з метою зрозуміти, що таке є мир.
І саме про це піде мова сьогодні. Самореалізація. Що таке Самореалізація? Це означає, що ми щось реалізуємо, усвідомлюємо, але що таке «само-»? Пані та панове, «само-» вказує на те, що в кожного з нас присутні божественні космічні сили, але в більшості людей світу вони знаходяться в сплячому стані, неактивні. У давнину духовні вчителі знали й говорили про це, однак ці знання, як велика таємниця, навмисно приховувалась доти, доки Шрі Матаджі, яка, будучи древньою душею, з великою мудрістю та хоробрістю не прийняла рішення прийти знову на цю Землю в цей переломний для нашої історії час для того, щоби поділитися з нами своїми знаннями та мудрістю. Вона дала нам Сахаджа Йогу — спонтанну Самореалізацію, з допомогою якої активізується та спляча сила, що є всередині нас — так звана Кундаліні, і з пробудженням та підняттям якої ми стаємо «на подобі Творця», про що говориться в Біблії: «Ви створені за Моїм образом і подобою».
Це була перша категорія, перша сфера миру, — та, яка знаходиться всередині кожного з нас. Наступна сфера миру — це мир, який існує між кожним із нас, у сім’ї, у нашій громаді, у нашій нації, це той мир, який ми проявляємо щодо інших етнічних груп, інших релігій; що ми дійсно стаємо справжніми, як я називаю, «активними слухачами» і, як такі, ми в змозі поставити себе на місце інших. І тільки тоді, коли ми подивимося на світ їхніми очима, ми зрозуміємо, що саме вони намагаються нам сказати.
Ми постійно говоримо, говоримо, говоримо. Моя люба дружина, якої зараз тут немає, сказала: «Клайс, ти надто багато говориш, ти не слухаєш». І я почав практикувати те, що вона називає «активним слуханням».
«І я кажу вам, дорогі шукачі істини, сьогодні ми — людство — у нашій байдужості, жадібності та хтивості до влади руйнуємо те єдине, що робить нашу планету унікальною — життя на Землі».
Третя сфера — це сфера, яка керувала мною із самого початку. Зрештою, я європейський шведський підприємець, чому я тут говорю мовою духовності й розказую, що надія на майбутнє існує? Я це роблю тому, що маю глибоку шану до природи. Лауреат Нобелівської премії миру, доктор Альберт Швейцер доклав багато зусиль, намагаючись передати все, що він знав, усе, що він хотів сказати через свою філософію однією фразою «благоговіння перед життям».
Природа не що інше, як розмаїття прикладів життя в багатогранному варіанті. І я кажу вам, дорогі шукачі істини, сьогодні ми — людство — у нашій байдужості, жадібності та хтивості до влади руйнуємо те єдине, що робить нашу планету унікальною — життя на Землі. І поки що в усьому всесвіті ми не знаємо іншої планети, яка ховає в собі таке чудо. Земля, як блакитний самоцвіт у космосі, такої Землі більше немає, вона одна, і вона дуже тендітна, ми повинні турбуватися про неї та поважати її.
Землю також називають природою. Ми не можемо руйнувати закони природи, ми повинні жити, дотримуючись їх. Якщо ми зруйнуємо закони природи, Матінка Земля зруйнує нас. Ми єдині у своєму виді. Ми не знаємо скільки, видів ми маємо — п’ять, десять, п’ятнадцять мільйонів? Доктор Едвард О. Вілсон, один із провідних світових науковців Гарвардського університету в США, довів, що на сьогодні ми призводимо до вимирання 250 інших видів щодня! Це виглядає так, ніби ми свідомо витягуємо нитку за ниткою з полотна життя. Матінка Природа не дозволить нам продовжувати робити це й буде виправляти нас, як неслухняних дітей.
«Будь-яка релігія чи організація, що підіймає свої руки і знищує ворога в ім’я Бога не слідують тому, до чого закликає нас Бог. Світ не повинен зазнавати жорстокості, він не повинен зазнавати війни».
Четвертою сферою миру є мир, який ми маємо пізнати між нами самими та Богом. Будь-яка релігія чи організація, що підіймає свої руки і знищує ворога в ім’я Бога не слідують тому, до чого закликає нас Бог. Світ не повинен зазнавати жорстокості, він не повинен зазнавати війни.
Ці чотири сфери миру, як ми вже почули, я називаю «етикою Землі». І сьогодні ми почуємо від Святої Матері детальніше про орієнтир, який ми повинні мати, про те, як ми можемо зрозуміти, хто перед нами — шарлатан, шахрай чи щира чесна людина. І ви, дорогі слухачі, прийшли сьогодні сюди з різних життєвих стежок і я, як і ви, теж шукав істину. Я починаю розпізнавати істину досить чітко, і дозвольте мені сказати вам, що я розглядаю життя на Землі як певного роду школу, де ми навчаємося досконалості та очищенню.
Сьогодні все на Землі взаємозалежне, взаємопов’язане і знаходиться в тісній взаємодії один з одним. На Землі, як і на Небесах, гадаю, кожна дія має свою реакцію, кожен наслідок має свою причину й кожна причина має свій наслідок. Свята Матір, як я вже сказав, високорозвинена душа. Через безліч життів Вона отримала знання про все, про всі закони, невидимі закони, духовні закони, вони завжди присутні та діють так само досконало, як і закон гравітації. Усі ці невидимі закони діють, наше завдання вивчати та приймати їх.
«…усі вони світяться, прекрасні особистості, що випромінюють внутрішній мир та рівновагу. Вони унікальні, ви, хто є послідовниками і ви, хто ще в процесі, гадаю, станете тими особистостями, які повинні назвати себе посланцями Землі…»
Клайс Нобель про послідовників вчення Шрі Матаджі
Мені дуже імпонують вчення Шрі Матаджі, і мені також дуже приємно перебувати в присутності самої Святої Матері. У Біблії є кілька хороших висловлювань, й одне з них мовить: «Ви пізнаєте їх за плодами їхніми». Нещодавно я познайомився з молодими людьми з різних куточків світу, і всі вони світяться, прекрасні особистості, що випромінюють внутрішній мир та рівновагу. Вони унікальні, ви, хто є послідовниками і ви, хто ще в процесі, гадаю, станете тими особистостями, які повинні назвати себе посланцями Землі, і по закінченню нашої сьогоднішньої зустрічі ви зможете чітко відрізнити правду від неправди, я в цьому впевнений. Ви також зрозумієте, що сліпа віра нічого не варта, так само, як і фанатизм та застосування насилля як останнього аргументу. Зрештою, це все не приведе вас до щастя, це принесе вам конфлікти та, можливо, війну.
«...майбутнє планети знаходиться в серцях людей».
Пані та панове, я знаю, що майбутнє в наших руках. Я знаю, що майбутнє у ваших руках, я знаю, що воно в моїх руках. Я також знаю, що майбутнє планети знаходиться в серцях людей. Я хотів би завершити свій виступ індійською притчею, яку я почув на конференції в Ріо в 1992 році. Це була двадцята річниця Стокгольмської конференції, де вперше на порядку денному було озвучено питання охорони довкілля. Тоді в 1972 році до Стокгольма приїхали керівники двох країн — прем’єр-міністр Індії та король Швеції. Двадцять років по тому в Ріо зібралися очільники 110 країн. Була складена дивовижна декларація, порядок денний 21. Тільки минулого тижня в Нью Йорку було 70 глав держав і ще п’ять продовжували роботу з Ріо, але, як я сказав Серу Сі Пі, коли він запитав мене про результат конференції: «Ну, ми говоримо про стале майбутнє, але мені здається, що в ООН ведеться сталий діалог».
Сьогодні ми повинні взятися за діло. Я запитав у святого чоловіка з Індії, Ачарью, зодягненого в біле: «Чи є надія для майбутнього?» І він сказав: «Містер Нобель, я відповім вам так». І ось що він мені сказав: «Коли Господь створив Землю, Він був дуже щасливим, надзвичайно задоволеним, це було Його найкращим творінням у всесвіті, і Він вирішив відсвяткувати. Господь запросив усіх ангелів та всіх демонів. Коли вони всі прибули, Він прийняв їх щиро та привітав, як добрий господар і сказав: «Є лише одне правило, якого ви повинні чітко дотримуватися, будучи тут на цьому торжестві», до речі, там були подані найкращі страви та вина, нектар амброзії, і Він сказав: «Оскільки ви всі зібрались тут, щоби відсвяткувати Моє творіння, то вам слід дотримуватися одного правила — ви не повинні згинати свої лікті».
Демони закричали: «Ми не хочемо такого свята. Як ми можемо насолоджуватися всім цим, не згинаючи ліктів?» І вони пішли. А свято розпочалося. Ангели весело проводили час, і Бог був надзвичайно щасливий. То як вони могли їсти та пити, не згинаючи ліктів? Гадаю, ви можете зрозуміти мораль цієї притчі. Ангели годували один одного, ділилися та піклувалися один про одного, і це те, що ми повинні робити разом у майбутньому. Щиро вам дякую.