Більшість моїх віршів черпають натхнення із тих відчуттів, які виникають під час медитації, а також із нескінченного досвіду сахадж колективності. Те, як я бачу світ і сприймаю його, повністю трансформується залежно від того, що я відчуваю всередині, який мій стан та які емоції я відчуваю, а це, своєю чергою, залежить від медитації. Сахаджа Йога та її засновниця Шрі Матаджі Нірмала Деві заклали підґрунтя того, ким я є. І я сподіваюся, що мої вірші є відображенням тієї вдячності та радості, яку я відчуваю у своєму серці.
Щастя та радість
Це щастя та радість
Є пам’яттю дитячих ігор моїх,
Веселих ляльок диригент,
Солодких колискових Її.Нескінченна мелодія боротьби за життя —
Це погоня лицаря та короля…
Жовті цвітуть маргаритки там,
Сяють строкаті корони цих панн.
Так ми грали тоді й тоді ми співали,
Купавшись у світлі, що нас обіймало.
Ми бігли щодуху й бігли за нами,
Та страху не було, його ми не знали.І все ж таки я запитаю,
Як спогад яскравий минає,
Чи будуть серця наші битись воєдино
Знову в тиші без думок?
Чи будуть дні наші, що мінливі,
Іще так вільно в океані височіть?Ще на початку днів усіх
УП серці збудований замок моїм.
Плинність думок марно тече,
Замок не зрушить, він стримає все.
Непорушними маємо бути і ми
І вільно молитися завше в ці дні.
Блаженний цілунок нам Мати лишає,
Ми Її діти, і мир нас вінчає.Переклад на українську — Тетяна Нікс