Відтоді як було винайдено вогонь, він відігравав важливу роль в житті людини. Вогонь використовувався не лише для практичних цілей як джерело світла, опалення, за допомогою якого можна було відвернути небезпеку, але й слугував символом людського духу та священним елементом під час ритуалів та поклонінь.
Протягом багатьох століть в різних культурах та релігіях простежується нерозривний зв’язок між вогнем та духовністю. Вогонь, який сьогодні запалюють під час Олімпійських ігор, нагадує нам про багаття, яке давні греки запалювали на честь бога Зевса під час основних релігійних святкувань. У Біблії Бог неодноразово являється людині у формі священного вогню, наприклад, як Неопалима Купина, що говорила до Мойсея. Агні, індуїстський бог вогню, згадується в ведичних гімнах частіше за інших божеств, а поклоніння іншим богам в індуїзмі здійснюється здебільшого через ритуали з використанням вогню. Причиною цього є те, що вогонь єдиний з чотирьох елементів (як то земля, вода, вогонь та повітря), який не можна забруднити.
І хоча способи його використання та вірування, пов’язані з духовним значенням вогню, можуть значно відрізнятись, беззаперечною залишається його здатність розраджувати та заспокоювати людину. Чи то ми зручно вмощуємось біля багаття зимового вечора, чи вечеряємо при свічках, саме лише споглядання вогню здатне спопелити всі негативні відчуття та підняти наш дух.